We use cookies to make your experience better. To comply with the new e-Privacy directive, we need to ask for your consent to set the cookies. Learn more.
Традиційні аксесуари українських чоловіків

Центром сьогоднішньої статті є аксесуари. Точніше – чоловічі аксесуари. Незвично звучить, правда?
Можемо припустити думку, що при слові «аксесуар», а тим паче традиційний, вам на думку спали віночки, коралі, кульчики, стрічки.. все те, що стосується прекрасної половини нашого населення. Проте, будьмо толерантними до наших чоловіків і виділимо час на розгляд чогось прекрасного. Не будемо приховувати, що розмах нашої теми не геть великий. Чоловіки є чоловіки і вони набагато менше використовували прикрас, але, менше з тим, подивитися є на що.
Фото Андрій Паславський. Українці у традиційному вбранні.
Почати хочеться з поясу. Не всі знають, але в традиції цей елемент одягу виконував не лише практичну, але й функцію згуртування, нерідко був елементом ініціацій (про це і багато іншого читаємо в наших наступних статтях!).
У різних регіонах він має свої назви, матеріал, з якого виготовляється, варіант підперізування. Розгляньмо деякі з них:
Черес – широкий (40-45 см) ремінний пояс, виготовлений зі шкіри; з трьома-п’ятьма пряжками. Побутував переважно на заході сучасної України (Покуття, Гуцульщина, Бойківщина). Прикрашався ґудзиками, мідними ланцюжками, різьбленням, «писаною» бляхою.
Фонд Національного музею народної архітектури та побуту України в м. Київ.
с. Пробійнівка, Верховинський р-н., Івано-Франківська обл.
Фонд Національного музею народної архітектури та побуту України в м. Київ,
с. Конятин, Чернівецька обл.
Окрайка, або окравка, – так називався широкий домотканий пояс на Буковині. Матеріалом для виготовлення слугували різні кольори вовни. Поверх цього накладали ще й короткий шкіряний пояс, окований мідними бляшками.
Буковина, Чернівецька обл.
С. Макарчук пише, що на Київщині «пояс був широким з мідними пряжками та кишенькою для ножа і кресала» - це може нагадувати нам про козацький одяг, який описував французький інженер Боплан.
Kартини. Сергій Васильківський. Задунайський запорожець, 1900.Тип запорізького козака
Козак – люлька - оселедець. Таким «плавним» асоціативним рядом ми хотіли повернути вашу увагу на вершечок традиційного строю. Перед нами стає ще один предмет, який поєднує в собі і оберегову, і естетичну функцію – головний убір.
Їх видів в Україні побутувало дійсно багато: клепані, кучми, шлики, каптурки, гамерки, брилі, шоломки, мегерки, кресані, мазниці, кізянки, яломки тощо. Пропоную зупинитися на декількох з них:
Кресаня (крисаня) – головний чоловічий убір серед гуцулів. Здається, він є найколоритнішим і більш різнобарвний, ніж інші. Виготовлявся з цупкого фетру, а от прикрашалося всім, що душа бажала: кольорові шнурки, бляхи, китиці, пір’я, ремінці, заклепки, павинні хвости, а дно оздоблювалося золотавим галуном. На Поділлі кресанею називали солом’яний капелюх, який молоді парубки прикрашали шнурочками і ґерданами.
Кучма – висока зимова шапка з баранячого смушку, що має козацьке походження. Як і солом’яні брилі, були поширені на території всієї країни.
Фонд Національного музею народної архітектури та побуту України
в м. Київ. Коломия
Фонд Національного музею народної архітектури та побуту України в м. Київ,
с. Вікно, Городенківський р-н, Івано-Франківська обл.
с. Стольне, Менський р-н, Чернігівська обл.
Фонд Національного музею народної архітектури та побуту України в м. Київ.
Семенівський р-н, с. Погребняки
Щодо грудних прикрас, то вони були розповсюджені здебільшого на Правобережній Україні. Доповненням до опільських строїв є оздоблені топірці та сумки, які прикрашалися плоскими ґудзиками з міді. На Буковині чоловіча шкіряна сумка називалась тобівкою, а повний образ парубки завершували палицею (або ж топірцем, як у Прикарпатті). До речі, на Покутті тобівка – це чотирикутна вовняна торба; от така собі різниця.
Фонд Національного музею народної архітектури та побуту України в м. Київ,
с. Конятин, Чернівецька обл.
Фонд Національного музею народної архітектури та побуту України в м. Київ
Наостанок, хочемо поділитися цікавими фактами від відомого етнографа С. Макарчука:
1. Бойки використовували скло і фольгу як матеріал для запонок;
2. Гуцули , аби сердак не спадав з плеч, закріплювали його ретязями – ланцюжками - на яких був їх хрестик;
3. Чоловіки носили каблучки та мідні перстені з пірамідальними шишками;
4. Доповненням до козацького одягу були рукавиці, гаптовані золотом та сріблом.
TS вдячні Національному музею народної архітектури та побуту України в м. Київ за інформаційну підтримку: генеральному директору Бойко Ю. А., головному зберігачу фондів Русиновій Т. В. та всім працівникам!
Стаття підготовлена спеціально для Ukrainian American Coordinating Council. Використані джерела:
С. А. Макарчук. Етнографія України.
Хв. Вовк. Студії з української етнографії та антропології.
Антонович Є.А., Захарчук-ЧугайР.В., Станкевич М.Є. Декоративно-прикладне мистецтво.