Вив’язування намітки. Жіночі головні убори українок про які ви ще не чули

“На Джерисі була спідниця з темної пістрі та сорочка з товстого полотна; в неї голова була заверчена наміткою. Намітка світилась і через неї було видно високий очіпок з червоними лапатими квітами на жовтогарячому полі.”

Так описує Іван Нечуй-Левицький українську жінку в повісті “Микола Джеря”.

Дійсно, у давнину дівчата не закривали волосся, а навпаки, прикрашали його стрічками і квітами. Колижінки закривали волосся повністю, що й до сих під зберігся обряд покривання молодої хусткою на весіллі.

народний головний убір

Валерія Левківська пише:

“Я вперше побачила цей обряд на весіллі подруги на Черкащинні. Свекруха та старші жінки, співаючи тужних пісень, зняли з нареченої вельон та символічно накрили голову хусткою.”

Хустки з’явились на території України у XIX, на початку XX століття, з початком їх фабричного випуску. Коштували вони дуже дорого. Тому, більшість населення носили домоткані намітки.

Намітки почали зображати на мініатюрах починаючи з XVст. У писемних джерелах термін “намітка” згадується під 1565 роком у Львівській міській книзі. У XVIIнайпоширенішою назвою цього головного убору була серпанок.

Проте, намітка і серпанок відрізнялися матеріалом. Намітка виготовлялася із звичайного полотна, а серпанок із дуже тонкого.

Намітка стала відома по всій території України у XIXст. Її ткали лише із найкращих сортів льону у домашніх умовах тонкими, як марля.

На початок XX століття по всій території України, окрім центрів на Рівненщині, уже не ткали тонких лляних наміток. Вони лишались виключно полотняні.

Вони подекуди побутували у селянок Полясся, Буковини та Західного Поділля.

У тому ж столітті , вони майже повністю виходять з ужитку в Східній Україні. У передвоєнні роки перемітки ще носили в західних областях, а в Карпатах і на Волині вони затрималися й довше. Ще й тепер там можна зустріти намітки в скринях старих жінок.

“Вперше я побачила серпанкову намітку, кібалку та сітчатий очіпок у етно галереї.

Часто чула від моїх подруг, що хустка їм не пасує. Захотілося навчитися красиво вив’язувати хустки і намітки. Адже, способів вив’язування існує безліч.

Виявилося, що на голову хустку ніхто не накладав, спочатку була кібалка, потім очіпок, а потім цю складну конструкцію прикрашала намітка, або хуcтка.

Ми зробили реконструкції кібалок різних видів, сітчатого очіпка та намітки.

Як міняються сучасні дівчата, коли вбрані в етнострій!

А ще цікаво, що з наміткою жінка вправлялася сама, мені ж потрібна допомога. Дуже подобається картина Миколи Пимоненка “Великдень у Малоросії” 1891. Роздивлятись картину одне задоволення, бо там і намітки, і хустки, і вінки, бо до церкви на Великдень вбирались дуже ретельно.

Вив’язування намітки

Способів вив’язування наміток було безліч. Мені найбільш цікавим здається пропускання намітки під підборіддям.

вив'язування намітки

спосіб вивив'язування намітки

народні обряди

Намітка скаладається, щоб утворилася смуга приблизно 20 см, ділиться на дві частини, десь 1 до 3. Починаємо спочатку з коротшої частини, вона обкручується навколо голови, потім під підборіддя і коротший край опускається на плече. Довший край завиваю навколо голови, стараюся вкладати щільно, без зморшок, на потилиці пропускаю край намітки під попередніми шарами і закріплюю її. Майстер класи з вивязування намітки завжди популярні і проходять при живій участі відвідувачів.

Навіть на фотосесії завивання намітки було вперше.

November 13, 2017 | View: 3580 | Categories: Culture

My Wish List

Last Added Items

You have no items in your wish list.