We use cookies to make your experience better. To comply with the new e-Privacy directive, we need to ask for your consent to set the cookies. Learn more.
Українські народні ігри для дітей
«Гра - це величезне світле вікно, крізь яке в духовний світ дитини вливається живлючий потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра - це іскра, що засвічує вогник допитливості».
Василь Сухомлинський
У сучасному світі ми всі зайняті собою, своєю роботою і інколи просто не вистачає часу на власних дітей, а тим паче на роздуми: чим саме зайнятися з ними. Ми відібрали найцікавіші ігри-забави для вас і ваших малюків. Можливо, деякі з них ви пам’ятаєте зі свого дитинства, і це не дивно, адже традиції тягнуться споконвік віків. Саме час передати власні навички своїй малечі!
Маленьких діток забавляють задля того, щоб заспокоїти і щоб вони скоріше розумнішали. Здатність розмовляти у дитини проявляється у тому випадку, якщо вона не лише просто чує людську мову, а коли ще звертаються саме до неї. Ігри з ручками, пальчиками розвивають моторику і справляють ефект масажу, а маленькі діалоги сприяють заохоченню до мовлення.
Потішки та забави для наймолодших
Тужки-потягушки
Дитина лежить горизонтально. Проводячи долонями з голови до кінчиків пальців на нозі, кажуть «тушки-тушки, потягу-у-ушки». Малеча в той час радіє і сміється.
Кують чобіток. Тримаючи дитину на руках, стукають пальцем по ступні і примовляють:
Кую-кую чобіток,
Подай, бабо, молоток,
Як не даси молотка,
Не підкую чобітка.
Після цього «кувати» починають по всій ніжці:
Кую-кую ніжку,
Поїду в доріжку,
Куплю черевички,
Марійці на ніжку.
Чуки
Дитину підіймають вгору на руках, підтрушують і примовляють:
Ой чук, чуки-чук,
Наловив дід щук,
Баба наварила,
Діда накормила.
(Прим. До пів року не можна було підіймати дитину вище себе, бо «піднімеш вище, закопаєш глибше»; дитя почне хворіти, або й умре від цього).
Зайчик
Діти мають стати у коло, узяти один одного за руки; посередині кола – «зайчик» (Прим. В традиції це обов’язково мав бути хлопець, але час змінюється, а разом з ним і трансформується фольклор, тому на нашу думку це вже не є принципово). Всі ходять по колу, співаючи/примовляючи:
Городили зайчика
Тинком, льонком,
Та нікуди зайчику
Та не вискочити,
Та нікуди зайчику
Та не виплигнути.
А в нас ворота
Позамиканії,
Жовтим піском
Позасипанії!
Під час промовляння слів «зайчик» намагається вибратися з кола, бігаючи і шукаючи «слабке місце»; діти ж намагаються стати щільніше і не роз’єднати руки, аби не пропустити його. Коли «зайчик» нарешті вибирається з кола, всі починають бігти і ловити його. Хто спіймав – той сам стає «зайчиком» і все починається спочатку.
Ігри для дітей на вулиці
Кіт і миші
Діти стають в лінію, тримаючи один одного за пояс. Перший – «кіт», за ним всі «миші». Далі починається діалог між ними. «Кіт» питає:
-А багацько в стозі мишей?
-Копа.
-А не бояться кота?
-Ні.
-Кіт обернеться – мишу зловить!
-А чорта з’їсть!
Після останньої фрази «кіт» починає бігти і намагається спіймати останню «мишу», але ряд вивертається у протилежну сторону, відтягаючи «кота». Коли «кіт» спіймав «мишу», він ставить її за собою і гра починається спочатку.
Дріб, дріб солі
Двоє дітей беруться за руки і починають швидко обертатись, примовляючи:
Дріб, дріб солі,
На камені бочка,
Петрова дочка не робітничка,
Вигнала бичка за ворітечка.
Бичок не пасеться, мичка не прядеться.
Став бичок пастись, стала мичка прястись,
Гу!
Гра – один з найважливіших засобів виховання. Особливо цінується спілкування між дитиною і батьками, адже малеча змалечку має відчувати їх підтримку. Для дитини гра – це життя, у якому вона вчиться поводити себе з іншими, вести діалоги, виконувати побутові дії і, звичайно ж, фантазувати. Грайте зі своєю малечею, сприяйте формуванню відчуття прекрасного і пам’ятайте, що діти – янголи з чистою душею, яка ще не знає ні добра, ні зла.
Categories
Tags